Независимое тестирование-2015: серпом по некачественному образованиюНезалежне тестування-2015: серпом по неякісній освіті

ЗНО

Украинский центр оценивания качества образования (УЦОКО) начал подготовку к проведению внешнего оценивания-2015. И уже предложил серьезные изменения в процедуры ВНО. Идеи специалистов по тестированию вызвали настоящий ажиотаж — от абсолютной поддержки до полного непринятия. Поскольку бьют по нечестному поступлению и вынуждают задуматься над повышением качества образования.

Что же нового будет во ВНО в 2015-м? Об этом беседуем с директором УЦОКО Игорем Ликарчуком.

— Часть нововведений касается сугубо наших технологических процессов, они не интересны широкому сообществу. Видимыми для людей остаются пять основных новаций. Прежде всего, мы хотимсущественно изменить систему определения результатов внешнего оценивания. 

Когда внешнее тестирование только вводилось, возник вопрос — а как отсеять явно слабых абитуриентов? Из-за довольно экстремальных условий введения ВНО, отсутствия опыта, желания максимально упростить процедуру тогда было принято решение ввести искусственный порог — 124 балла. Все, кто получил менее 124 баллов, не мог стать студентом. Почему 124, а не 123 или 127, — этого никто не может объяснить и сейчас. Кроме того, 124 балла по математике и 124 по истории Украины или украинскому языку — совершенно разные вещи. Есть еще один нюанс. Предположим, абитуриент — хороший спортсмен. Он поступает на специальность “физическая культура и спорт”. Украинский язык сдает на 123,5 балла. Ему путь в университет закрыт. Правильно ли это?

Поэтому мы решили обратиться к практике других стран, где тоже проводятся внешние экзамены, и определять результат, используя хорошо известный в теории педагогических измерений метод Ангоффа. Он состоит в том, что группа экспертов, анализируя каждое задание теста, определяет (оценивает) достоверность правильного ответа на него от минимально подготовленного абитуриента. Экспертные оценки усредняются, а эти средние значения используются для определения критериального порога “сдал/не сдал”, или т.н. порогового балла. Для одного предмета он может составлять 25 баллов, для другого — 41. Это и будет тот “порог”, с помощью которого будет определяться, сдал абитуриент тест или не сдал. Если он набрал больше порогового количества тестовых баллов — сдал тест, меньше — не сдал.

Для абитуриентов, сдавших тест, тестовые баллы будут переводить в рейтинговые по шкале 100–200 баллов. Т.е. со 100 баллами уже будут принимать документы в университеты. А 124 балла теперь будут почти приличным результатом. Таким образом, мы увеличиваем линейку рейтинговых результатов, по которым абитуриенты будут зачисляться в вузы. Если в предыдущие годы эта линейка определялась по шкале от 124 до 200 баллов (т.е. фактически имела 76-балльную шкалу), то теперь — от 100 до 200 (100-балльную). Еще один плюс: в рейтингировании теперь не будут участвовать те, кто не сдал базовый уровень. Следовательно, у тех, кто сдал тест, возможностей получить высшую рейтинговую оценку становится больше.

— Кто эти эксперты, определяющие судьбу абитуриентов?

— Это будут специалисты высочайшего класса: университетские профессора, учителя и методисты, ученые. В экспертной группе по каждому предмету будут работать около 20 человек. Причем они будут находиться не только в Киеве, но и в каждом нашем региональном центре. Работа комиссий будет организована в онлайн-режиме, чтобы эксперты могли общаться между собой. В день составления тестов, прежде чем бланки с ответами доедут до пунктов проверки, у нас будет определенный комиссией “пороговый балл” — “сдал/не сдал”. И сразу же сообщим о нем на портале УЦОКО.

Кстати, если у кого-то есть желание участвовать в работе экспертной комиссии, мы с удовольствием его пригласим. Желающие могут обратиться в региональные центры оценивания качества образования.

— Введение порога “сдал/не сдал” перекроет возможности для каких-либо махинаций при зачислении? 

— Я не хочу говорить о каких-то махинациях. Скажу только, что если абитуриент тест не сдал, его результатов в базе данных УЦОКО не будет. А в информационной карточке, которую он сможет распечатать после определения результатов, будет содержаться запись “тест не сдал”. С таким документом в приемную комиссию можно не идти. Но если мы вводим такую систему (причем это абсолютно обоснованный подход в контексте теории педагогических измерений), то возникает второй вопрос: а что нам делать с сертификатами прошлых годов? Ведь 124 балла 2014-го со 124-мя баллами 2015-го и далее уже нельзя будет сравнить.

Во избежание этого недоразумения мы предлагаем внести в Условия приема в высшие учебные заведения норму, чтобы, начиная с 2015 г.,сертификаты внешнего оценивания, выданные в предыдущие годы, в новой вступительной кампании не учитывать.

— Учет сертификатов прошлых годов всегда воспринимался общественностью неоднозначно. Поскольку балл сертификата рейтинговый, он показывает место абитуриента среди других участников тестирования. Мы ведь не присудим третье место в соревнованиях спортсмену только потому, что в прошлом году в таких соревнованиях он был тоже третьим. 

— Да. В 2010 г. тогдашнее руководство МОН внесло пункт об учете сертификатов прошлых годов в Условия приема. Это был один из тех многих абсолютно непрофессиональных шагов, нанесших большой вред системе образования, которые мы будем ощущать многие годы. Иначе говоря, это был дешевый популизм и еще одна лазейка для нечестных работников многих приемных комиссий. Именно они и сегодня оказывают определенное давление с целью сделать невозможным принятие этой нормы.

Между прочим, к принятию решения о сертификатах прошлых лет нас подтолкнули лучшие университеты. Так, в начале вступительной кампании-2014 был весьма обеспокоен наплывом в университет абитуриентов с сертификатами прошлых лет Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, другие учебные заведения. Анализ данных ЕГЭБО свидетельствует, что в целом по стране ежегодно в приемные комиссии приходят свыше 20–23 тыс. тех, кто сдавал ВНО в предыдущие годы. Обратите внимание: это абитуриенты, которые почему-то не стали студентами раньше. Большей частью — далеко не самые лучшие абитуриенты.

Есть еще одна причина, из-за которой нецелесообразно учитывать сертификаты, выданные в предыдущие годы. Программы ВНО по некоторым предметам за восемь лет его проведения изменялись несколько раз. Никогда УЦОКО не продуцировал тесты, которые можно сравнивать между собой. Т.е. сложилась ситуация, которую вряд или можно назвать равным доступом к высшему образованию. Но ведь ВНО вводилось именно с этой целью. Я уже не говорю об абсурдности в другом контексте. Ведь, когда не было ВНО, абитуриент не мог принести в университет результаты вступительных экзаменов, которые он сдавал три–четыре года назад, и просить зачислить эти результаты во время конкурса…

— Какие еще новации вы предлагаете? 

— Для того, чтобы обеспечить более качественный отбор студентов, мы хотим предложить университетам тесты двух уровней сложности. В 2015-м они будут введены только по двум предметам: украинскому языку и литературе и математике. Согласитесь, нельзя заданиями одинакового уровня сложности определять уровень знаний по математике у тех, кто, скажем, хочет поступить на механико-математический факультет, и у тех, кто поступает на факультет по подготовке учителей трудового обучения. Может ли быть одинаковым тест по украинскому языку для тех, кто хочет получить высшее филологическое образование, и для абитуриентов, намеренных стать профессиональными спортсменами?

Двухуровневые тесты будут состоять из двух частей: базового и углубленного уровней. В базовую часть будут входить задания, выполнение которых даст возможность проявить достаточный для получения непрофильного высшего образования уровень знаний абитуриента. В углубленную — задания, результаты выполнения которых дадут возможность сделать вывод о наличии у абитуриента знаний для получения профильного филологического или математического высшего образования. Но следует иметь в виду, что задания для тестов обоих уровней не будут выходить за пределы программ ВНО и школьных программ.

— Как абитуриенту узнать, какой уровень теста ему нужно сдавать? Кому он должен сообщить о своем решении относительно выбора теста?

— Во время регистрации на ВНО абитуриенты будут указывать в бланке заявления, какого уровня тест они будут сдавать. Ожидается, что до 1 декабря должны быть опубликованы правила приема в университеты. В них каждый вуз поставит требование — тесты какого уровня по украинскому языку и литературе и математике он будет принимать.

— Абитуриенты, выбравшие тесты разных уровней, будут сдавать ВНО вместе, в одной аудитории?

— С этим мы определимся после завершения регистрации на тестирование. Если желающих сдать тест углубленного уровня окажется много, мы их посадим в отдельную аудиторию, поскольку им понадобится дополнительное время на выполнение заданий. Если таких абитуриентов окажется мало, посадим их вместе со всеми, затем сделаем перерыв, чтобы ушли те, кто сдавал только базовый уровень. И после этого тестирование продолжится.

— Если абитуриент выбрал углубленный уровень, но не смог справиться с заданиями — он получит приговор “не сдал” и ноль баллов? 

— За углубленную часть он получит минимум — 100 баллов, при условии прохождения им “порогового балла”. Т.е. у него может быть результат 156 балла — за базовую часть и 100 баллов — за углубленную. И с первым, и со вторым результатом он сможет идти в приемную комиссию, подавать документы, участвовать в конкурсе. Но если абитуриент, выбрав тест углубленного уровня, не наберет “пороговый балл” за тест базового уровня, то результатов не получит вообще. Здесь возникает другой вопрос — сколько университетов у нас готовы поставить углубленный тест в перечень вступительных экзаменов. Думаю, их будет крайне мало. Профессор В.Бахрушин из Запорожского университета провел интересное исследование. Он проанализировал по ЕГЭБО результаты прошлогодней вступительной кампании относительно тестирования по физике. Оказалось, что в прошлом году в тех университетах, где физика — профильный предмет, поставили требование принести сертификат по этому предмету с баллом выше 140 лишь два университета. А остальные вузы принимали по профильной физике сертификаты и 140 баллов, и 138, и т.д. Но профессор Бахрушин обнаружил весьма интересный факт: в одном из университетов сертификат по профильному предмету “физика” можно было заменить сертификатом по английскому языку и, кажется, по географии. И зачислили абитуриента, у которого английский язык был 126 баллов, на специальность, где профильной является физика. Поэтому я не уверен, что университеты массово будут требовать углубленный уровень знания профильного предмета. Но это будет тест и для университетов. Абитуриент будет видеть, что университет ставит низкие требования, следовательно, он не является престижным и авторитетным. Поэтому он готов брать слабых студентов. И это свидетельствует о качестве подготовки.

— Правда ли, что школьный выпускной экзамен (государственную итоговую аттестацию, или ГИА) по украинскому языку будут сдавать в форме ВНО? 

— Такое решение Министерство образования и науки уже приняло. Соответствующий приказ прошел государственную регистрацию и в ближайшие дни будет опубликован. Хочу напомнить, что похожая практика у нас уже была в 2008–2009 гг. Но в 2015 г. ВНО по украинскому языку и литературе совместно с ГИА будут сдавать все выпускники общеобразовательных школ, а не только те, кто хочет стать студентом. Для ГИА в базовом тесте будут выделены задания только по украинскому языку. Какие эти задания — абитуриент узнает, получив тестовую тетрадь. За выполнение этих заданий он получит оценку по шкале 1–12 баллов. Но эти же задания будут учтены и в результатах выполнения всей базовой части теста.

Хочу подчеркнуть: в 2015-м ГИА в форме ВНО будет проводиться только для выпускников общеобразовательных учебных заведений, которыми является школы, лицеи, коллегиумы, гимназии.

В тесте по математике в 2015 г. заданий для государственной итоговой аттестации не будет. Поэтому за этот тест все абитуриенты, выполнявшие задания базового уровня, получат один результат, а те, кто выполнял задания углубленного уровня, — два.

— Почему ГИА в форме ВНО будет проходить только по одному предмету?

— Я был бы рад сделать хоть по шести. Но есть вопросы финансов, есть вопросы готовности наших школ. Сегодня многие учителя криком кричат: надо было предупредить за год, чтобы мы подготовили детей. Понимаете подход: мы ГОТОВИМ к ГИА, а не организовываем учебный процесс так, чтобы ученики усваивали учебный материал, а ГИА было лишь инструментом проверки уровня усвоения! Но люди, которые серьезно хотят реформировать образование, глубоко убеждены: в следующем году нам надо делать ГИА в таком виде и по математике, и по другим предметам.

— Выпускные экзамены в форме независимого тестирования, которое будет проходить даже не в стенах школы, сделает невозможным “покупку” медалей, высоких баллов аттестата… 

— И не только это. Проведя ГИА в форме ВНО, мы фактически осуществим серьезное мониторинговое исследование качества подготовки выпускников школ по украинскому языку. Таких исследований никто и никогда в системе образования Украины еще не проводил. Полученные результаты дадут основания для весьма серьезных управленческих решений.

— Есть еще какие-нибудь нововведения?

— Да. Мы не включили в перечень предметов, по которым проводится внешнее оценивание, мировую литературу и всемирную историю. Причина простая: крайне мало университетов ставят эти предметы в перечень тех, по которым они хотят видеть сертификаты независимого оценивания.

— Оппоненты такой идеи — преимущественно учителя упомянутых предметов. Они считают, что мировая история и литература формируют мировоззрение, общее представление о мировых литературных и исторических процессах. Их должен знать каждый образованный человек. Изъятие упомянутых предметов из перечня ВНО будет означать, что их никто не будет учить. 

— Неужели изучать предмет нужно только для того, чтобы сдать независимое внешнее оценивание? Тогда давайте проводить ВНО по всем 23 предметам, которые есть в учебном плане школы.

Сегодня мировая тенденция — это переход к комплексному тесту, который формируется по вопросам из нескольких предметов. Когда-то с таких тестов начинала Киево-Могилянка. Сейчас есть 14 предметов для внешнего оценивания. Надо ли еще измельчать? Но если вернуться к тестам по мировой литературе, то хочу сказать, что лично я не являюсь приверженцем тестов по литературе. Литература — не тот предмет, который можно успешно положить на язык тестовых заданий. Там много субъективного, там человек должен выразить свое отношение к литературному произведению, свое мнение о нем. Можно сдать 40 или 50 тестовых заданий, как, например: когда родился такой-то писатель, какое произведение он написал, в какое платье были одеты дамы из указанного произведения и т.д… Будут ли свидетельствовать правильные ответы на эти вопросы о знании абитуриентом мировой литературы? Ведь литература — это искусство. Тестами можно проверить знания, факты, умение решать задачи и т.п. Но отношение к литературному герою, понимание литературного героя и глубинного содержания произведений, что является главным в изучении литературы, — тестами не проверишь.

Не надо лукавить — по большому счету у нас проблемы с блоком тестирования по украинской литературе.

В целом выбор предметов определяют университеты. Вот когда они к перечню вступительных экзаменов массово включат всемирную историю или мировую литературу, тогда мы будем администрировать соответствующие тесты. На сегодняшний день такого запроса от университетов нет. Кстати, перечень предметов, по которым будет проводиться ВНО, программы оценивания и сущность всех наших новаций мы согласовали с общественными организациями ректоров. Таково требование нового Закона Украины “О высшем образовании”.

— Поскольку в нынешнем году ГИА по одному предмету проводится вместе с ВНО, последнее, очевидно, должно начаться, прежде чем выпускники получат аттестаты? Известно ли, когда это будет?

— В нормативных документах определено: ВНО будет проходить в апреле—июле. Точнее даты проведения ВНО назовем после того, как будут определены сроки окончания учебного года в общеобразовательных школах. Они еще не известны: из-за возможных длительных зимних каникул, перенесения учебных дней и т.д. Думаю, такая информация будет обнародована не ранее конца января 2015 г.

— Относительно планов на будущее. Планируете ли ввести тест на способность к обучению? Он может стать замечательной альтернативой сертификатам прошлых лет.

— Действительно, во многих странах мира такой тест практикуется для тех, кто поступает не сразу после школы. Он помогает определить не уровень знаний, а способность учиться.

Тест у нас уже разработан и апробирован еще в 2009-м. Его надо только немного “дотянуть”, учитывая сегодняшние реалии. Но университеты должны определиться, на какую специальность они будут требовать этот тест. В 2016 г. мы будем предлагать эти тесты вводить. На фоне всех новаций, которые мы предлагаем в нынешнем году, вводить еще и эту нам трудно.

В целом во время следующей вступительной кампании планируем ввести много нового.

— Будет ли когда-нибудь введено электронное тестирование?

— Это моя розовая мечта. Но для ее реализации необходимы значительные средства. Мы начали переговоры по этому вопросу с компанией “Майкрософт”. Но когда сообщили представителям компании масштабы проекта (сколько нам надо рабочих мест) — даже для “Майкрософт” это оказалось многовато. Хотя такие инвестиции выгодны. Со временем они принесут экономию — буквально через два года после введения компьютерного тестирования расходов из государственного бюджета на внешнее оценивание понадобится значительно меньше.

Материал взят с сайта http://dt.ua/ 

ЗНО

Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) розпочав підготовку до проведення зовнішнього оцінювання-2015. І вже запропонував серйозні зміни до процедур ЗНО. Ідеї спеціалістів із тестування викликали справжній ажіотаж — від абсолютної підтримки до повного неприйняття. Адже б’ють по нечесному вступу і примушують замислитися над підвищенням якості освіти.

Що ж нового буде у ЗНО 2015 року? Про це говоримо з директором УЦОЯО Ігорем Лікарчуком.

— Частина нововведень стосується суто наших технологічних процесів, вони не цікаві широкій спільноті. Видимими для людей залишаються 5 основних новацій. Перш за все ми хочемо суттєво змінити систему визначення результатів зовнішнього оцінювання. 

Коли зовнішнє тестування тільки запроваджувалося, постало питання — а як відсіяти абітурієнтів, котрі є явно слабкими? Через досить екстремальні умови запровадження ЗНО, відсутність досвіду, бажання максимально спростити процедуру тоді було прийнято рішення запровадити штучний поріг — 124 бали. Всі, хто отримав менше 124 балів, не могли стати студентами. Чому 124, а не 123 чи 127, — цього ніхто не може пояснити й тепер. Крім того, 124 бали з математики і 124 з історії України чи української мови — зовсім різні речі. Є ще один нюанс. Припустімо, абітурієнт — хороший спортсмен. Він вступає на спеціальність “фізична культура і спорт”. Українську мову складає на 123,5 бала. Йому шлях до університету закритий. Чи правильно це?

Тому ми вирішили звернутися до практики інших країн, у яких також проводяться зовнішні іспити, і визначати результат, використовуючи добре відомий у теорії педагогічних вимірювань метод Ангоффа. Він полягає в тому, що група експертів, аналізуючи кожне завдання тесту, визначає (оцінює) вірогідність правильної відповіді на нього від мінімально підготовленого абітурієнта. Експертні оцінки усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення критеріального порогу “склав/не склав”, або так званого “порогового бала”. Для одного предмета він може становити 25 балів, для іншого — 41. Це й буде той “поріг”, яким визначатиметься, склав абітурієнт тест чи не склав. Якщо він набрав більшу за порогову кількість тестових балів — склав тест, меншу — не склав.

Для абітурієнтів, котрі склали тест, тестові бали переводитимуться в рейтингові за шкалою 100–200 балів. Тобто зі 100 балами вже прийматимуть документи до університетів. А 124 бали відтепер будуть майже пристойним результатом. Таким чином ми збільшуємо лінійку рейтингових результатів, за якими абітурієнти зараховуватимуться до ВНЗ. Якщо в попередні роки ця лінійка визначалася шкалою від 124 до 200 балів (тобто фактично мала 76-бальну шкалу), то тепер — від 100 до 200 (стобальну). Ще один плюс: у рейтингуванні тепер не братимуть участі ті, хто не склав базового рівня. Отже, у тих, хто склав тест, можливостей отримати вищу рейтингову оцінку стає більше.

— Хто ці експерти, що визначають долю абітурієнтів?

— Це будуть фахівці найвищого класу: університетські професори, вчителі й методисти, вчені. В експертній групі з кожного предмета працюватимуть близько 20 чоловік. Причому вони перебуватимуть не лише в Києві, а й у кожному нашому регіональному центрі. Робота комісій буде організована в онлайн-режимі, щоб експерти могли спілкуватися між собою. У день складання тестів, ще перш ніж бланки з відповідями доїдуть до пунктів перевірки, ми матимемо визначений комісією “пороговий бал” — “склав/не склав”. І одразу повідомимо про нього на порталі УЦОЯО.

До речі, якщо хтось має бажання брати участь у роботі експертної комісії, ми з задоволенням його запросимо. Бажаючі можуть звернутися до регіональних центрів оцінювання якості освіти.

— Введення порогу “склав/не склав” перекриє можливості для будь-яких махінацій при зарахуванні? 

— Я не хочу говорити про якісь махінації. Лише скажу, що коли абітурієнт тесту не складе, його результатів у базі даних УЦОЯО не буде. А в інформаційній картці, яку він зможе роздрукувати після визначення результатів, міститиметься запис “тест не склав”. Із таким документом до приймальних комісій можна не йти. Але коли ми запроваджуємо таку систему (причому це абсолютно обгрунтований підхід у контексті теорії педагогічних вимірювань), то постає друге питання: а що нам робити із сертифікатами минулих років? Адже
124 бали року 2014-го зі 124-ма року 2015-го й далі вже не можна буде порівняти.

Для уникнення цього непорозуміння ми пропонуємо внести в Умови прийому до вищих навчальних закладів норму, щоб, починаючи з 2015 р., сертифікати зовнішнього оцінювання, видані в попередні роки, у новій вступній кампанії не враховувати.

— Врахування сертифікатів минулих років завжди сприймалося громадськістю неоднозначно. Оскільки бал сертифіката рейтинговий, він показує місце абітурієнта серед інших учасників тестування. Ми ж не присудимо третє місце у змаганнях спортсмену тільки тому, що торік у таких змаганнях він був теж третім. 

— Так. У 2010 р. тодішнє керівництво МОН внесло пункт про врахування сертифікатів минулих років в Умови прийому. Це був один із тих багатьох абсолютно непрофесійних кроків, які завдали великої шкоди системі освіти і які ми відчуватимемо дуже багато років. Інакше кажучи, це був дешевий популізм і ще одна лазівка для не доброчесних працівників багатьох приймальних комісій. Саме вони й сьогодні чинять певний тиск із метою унеможливлення прийняття цієї норми.

Між іншим, до прийняття рішення про сертифікати минулих років нас підштовхнули кращі університети. Так, на початку вступної кампанії-2014 був дуже занепокоєний напливом до університету абітурієнтів із сертифікатами минулих років Київський національний університет імені Тараса Шевченка, інші навчальні заклади. Аналіз даних ЄДЕБО свідчить, що в цілому по країні щороку до приймальних комісій приходить понад 20–23 тис. тих, хто складав ЗНО в попередні роки. Зверніть увагу: це абітурієнти, які чомусь не стали студентами раніше. Здебільшого — далеко не найкращі абітурієнти.

Є ще одна причина, з якої недоцільно враховувати сертифікати, видані в попередні роки. Програми ЗНО з деяких предметів за 8 років його проведення змінювалися кілька разів. Жодного року УЦОЯО не продукував тестів, які можна порівнювати між собою. Тобто склалася ситуація, яку навряд чи можна назвати рівним доступом до вищої освіти. Але ж ЗНО запроваджувалося саме з цією метою. Я вже не кажу про абсурдність в іншому контексті. Адже, коли не було ЗНО, абітурієнт не міг принести до університету результати вступних іспитів, які він складав 3—4 роки тому, і просити зарахувати ці результати під час конкурсу…

— Які ще новації ви пропонуєте? 

— Для того, щоб забезпечити якісніший відбір студентів, ми хочемо запропонувати університетам тести двох рівнів складності. У 2015-му їх буде запроваджено лише з двох предметів: української мови та літератури і математики. Погодьтеся, не можна завданнями однакового рівня складності визначати рівень знань з математики у тих, хто, скажімо, хоче вступити на механіко-математичний факультет, і в тих, хто вступає на факультет із підготовки вчителів трудового навчання. Чи може бути однаковим тест з української мови для тих, хто хоче здобути вищу філологічну освіту, і для абітурієнтів, які мають намір стати професійними спортсменами?

Дворівневі тести складатимуться з двох частин: базового і поглибленого рівнів. До базової частини входитимуть завдання, виконання яких дасть змогу виявити достатній для здобуття непрофільної вищої освіти рівень знань абітурієнта. До поглибленої — завдання, результати виконання яких дадуть можливість зробити висновок про наявність у абітурієнта знань для здобуття профільної філологічної чи математичної вищої освіти. Але слід мати на увазі, що завдання для тестів обох рівнів не виходитимуть за межі програм ЗНО та шкільних програм.

— Як абітурієнтові дізнатися, який рівень тесту йому потрібно складати? Кого він має повідомити про своє рішення щодо вибору тесту?

— Під час реєстрації на ЗНО абітурієнти вказуватимуть у бланку заяви, якого рівня тест вони складатимуть. Очікується, що до 1 грудня мають бути опубліковані правила прийому до університетів. В них кожен вуз поставить вимогу — тести якого рівня з української мови та літератури і математики він прийматиме.

— Абітурієнти, які обрали тести різних рівнів, складатимуть ЗНО разом, в одній аудиторії?

— З цим ми визначимося після завершення реєстрації на тестування. Якщо бажаючих скласти тест поглибленого рівня виявиться багато, ми їх посадимо в окрему аудиторію. Бо їм знадобиться додатковий час на виконання завдань. Якщо таких абітурієнтів виявиться мало, ми посадимо їх разом з усіма, зробимо перерву, щоб пішли ті, хто складав тільки базовий рівень. А після цього тестування триватиме.

— Якщо абітурієнт обрав поглиблений рівень, але не зміг впоратися із завданнями — він отримає вирок “не склав” і нуль балів? 

— За поглиблену частину він отримає мінімум — 100 балів, за умови проходження ним “порогового бала”. Тобто в нього може бути результат 156 балів — за базову частину і 100 балів — за поглиблену. І з одним, і з другим результатом він зможе йти до приймальної комісії, подавати документи, брати участь у конкурсі. Але якщо абітурієнт, обравши тест поглибленого рівня, не набере “порогового бала” за тест базового рівня, то він результатів не отримає взагалі. Тут є інше питання — скільки університетів у нас готові поставити поглиблений тест у перелік вступних іспитів. Думаю, їх буде дуже й дуже мало. Професор В.Бахрушин із Запорізького університету зробив цікаве дослідження. Він проаналізував за ЄДЕБО результати торішньої вступної кампанії стосовно тестування з фізики. Виявилося, що торік у тих університетах, у яких фізика — профільний предмет, поставили вимогу принести сертифікат із цього предмета з балом, вищим за 140, лише 2 університети. А решта вузів приймали з профільної фізики сертифікати і 140 балів, і 138, і т. д. Але професор В. Бахрушин виявив дуже цікавий факт: в одному з університетів сертифікат із профільного предмета “фізика” можна було замінити на сертифікат з англійської мови та, здається, з географії. І зарахували абітурієнта, в якого англійська мова була 126 балів, на спеціальність, де профільною є фізика. Тому я не впевнений, що університети масово вимагатимуть поглибленого рівня знання профільного предмета. Але це буде тест і для університетів. Абітурієнт бачитиме, що університет ставить низькі вимоги, отже він не є престижним і авторитетним. Отже, він готовий брати слабких студентів. І це свідчить про якість підготовки.

— Чи правда, що шкільний випускний іспит (державну підсумкову атестацію, або ДПА) з української мови складатимуть у формі ЗНО? 

— Таке рішення Міністерство освіти і науки вже прийняло. Відповідний наказ пройшов державну реєстрацію і найближчими днями буде опублікований. Хочу нагади, що схожа практика в нас уже була у 2008—2009 рр. Але у 2015 р. ЗНО з української мови і літератури спільно з ДПА складатимуть усі випускники загальноосвітніх шкіл, а не лише ті, хто хоче стати студентом. Для ДПА у базовому тесті буде виділено завдання лише з української мови. Які це завдання — абітурієнт дізнається, отримавши тестовий зошит. За виконання цих завдань абітурієнт отримає оцінку в шкалі 1–12 балів. Але ці ж завдання буде враховано і в результатах виконання всієї базової частини тесту.

Хочу наголосити: у 2015 р. ДПА у формі ЗНО проводитиметься лише для випускників загальноосвітніх навчальних закладів, якими є школи, ліцеї, колегіуми, гімназії.

У тесті з математики у
2015 р. завдань для державної підсумкової атестації не буде. Тому за цей тест усі абітурієнти, які виконували завдання базового рівня, отримають один результат, а ті, хто виконував завдання поглибленого рівня, — два.

— Чому ДПА у формі ЗНО відбуватиметься тільки з одного предмета?

— Я був би радий зробити хоч із шести. Але є питання фінансів, є питання готовності наших шкіл. Сьогодні багато вчителів криком кричать: треба було попередити за рік, щоб ми підготували дітей. Розумієте підхід: ми ГОТУЄМО до ДПА, а не організовуємо навчальний процес так, щоб учні засвоювали навчальний матеріал, а ДПА було лише інструментом перевірки рівня засвоєння! Але люди, котрі серйозно хочуть реформувати освіту, глибоко переконані: наступного року нам потрібно робити ДПА у такому вигляді і з математики, і з інших предметів.

— Випускні іспити у формі незалежного тестування, яке відбуватиметься навіть не у стінах школи, унеможливить “купівлю” медалей, високих балів атестату… 

— І не лише це. Провівши ДПА у формі ЗНО, ми фактично здійснимо серйозне моніторингове дослідження якості підготовки випускників шкіл із української мови. Таких досліджень ніхто й ніколи в системі освіти України ще не проводив. Отримані результати дадуть підстави для дуже серйозних управлінських рішень.

— Є ще якісь нововведення?

— Так. Ми не включили до переліку предметів, із яких проводиться зовнішнє оцінювання, світову літературу та всесвітню історію. Причина проста: дуже мало університетів ставлять ці предмети у перелік тих, із яких вони хочуть бачити сертифікати незалежного оцінювання.

— Опоненти такої ідеї — переважно вчителі згаданих предметів. Вони вважають, що світова історія і література формують світогляд, загальне уявлення про світові літературні та історичні процеси. Їх має знати кожна освічена людина. Вилучення згаданих предметів із переліку ЗНО означатиме, що їх ніхто не вчитиме. 

— Невже вивчати предмет потрібно тільки для того, аби скласти незалежне зовнішнє оцінювання? Тоді давайте проводити ЗНО з усіх 23 предметів, які є у навчальному плані школи.

Сьогодні світова тенденція — це перехід до комплексного тесту, який формується з питань із кількох предметів. Колись із таких тестів починала Києво-Могилянка. Ми наразі маємо 14 предметів для зовнішнього оцінювання. Чи треба ще подрібнювати? Але коли повернутися до тестів зі світової літератури, то хочу сказати, що особисто я не є прихильником тестів із літератури. Література — не той предмет, який можна успішно покласти на мову тестових завдань. Там багато суб’єктивного, там людина мусить висловити своє ставлення до літературного твору, свою думку про нього. Можна скласти сорок чи п’ятдесят тестових завдань, як, скажімо: коли народився такий-то письменник, який твір він написав, у яке плаття були одягнені дами з зазначеного твору і так далі… Чи свідчитимуть правильні відповіді на ці запитання про знання абітурієнтом світової літератури? Адже література — це мистецтво. Тестами можна перевірити знання, факти, вміння розв’язувати задачі тощо. Але ставлення до літературного героя, розуміння літературного героя і глибинного змісту творів, що є головним у вивченні літератури, — тестами не перевіриш.

Не треба лукавити — за великим рахунком, ми маємо проблеми з блоком тестування з української літератури

Взагалі, вибір предметів визначають університети. Ось коли вони до переліку вступних випробувань масово включать всесвітню історію чи світову літературу, тоді ми будемо адмініструвати відповідні тести. На сьогодні такого запиту від університетів немає. Між іншим, перелік предметів, із яких проводитиметься ЗНО, програми оцінювання та сутність усіх наших овацій ми погодили з громадськими організаціями ректорів. Така вимога нового Закону України “Про вищу освіту”.

— Оскільки нинішнього року ДПА з одного предмета проводиться разом зі ЗНО, останнє, очевидно, має розпочатися, перш ніж випускники отримають атестати? Чи відомо, коли це буде?

— У нормативних документах визначено: ЗНО проходитиме у квітні-липні. Точніші дати проведення ЗНО назвемо після того, як буде визначено терміни закінчення навчального року в загальноосвітніх школах. Вони ще не відомі: через можливі задовгі зимові канікули, перенесення навчальних днів і т.д. Думаю, така інформація буде оприлюднена не раніше кінця січня 2015 р.

— Щодо планів на майбутнє. Чи плануєте запровадити тест на здатність до навчання? Він може стати чудовою альтернативою сертифікатам минулих років.

— Справді, в багатьох країнах світу такий тест практикується для тих, хто вступає не одразу після школи. Він допомагає визначити не рівень знань, а здатність навчатися.

Тест у нас уже розроблений і апробований ще у 2009 р. Його треба лише трохи “дотягнути”, зважаючи на сьогоднішні реалії. Але університети мають визначитися, на яку спеціальність вони вимагатимуть цей тест. У 2016 р. ми пропонуватимемо ці тести запроваджувати. На тлі всіх тих новацій, які пропонуємо нинішнього року, запроваджувати ще й цю нам важко.

Взагалі, під час наступної вступної кампанії плануємо впровадити дуже багато нового.

— Чи буде колись запроваджено електронне тестування?

— То моя рожева мрія. Але для її реалізації потрібні великі кошти. Ми почали перемовини з цього питання з компанією “Майкрософт”. Але коли повідомили представникам компанії масштаби проекту (скільки нам потрібно мати робочих місць) — навіть для “Майкрософт” це виявилося забагато. Хоча такі інвестиції вигідні. З часом вони принесуть економію, — буквально через 2 роки після запровадження комп’ютерного тестування видатків із державного бюджету на зовнішнє оцінювання знадобиться значно менше.

Матеріал взято з сайту http://dt.ua/