16 революционных изменений в высшем образовании16 змін у вищій освіті: новий закон почав діяти

РВО

6 сентября вступил в силу новый закон «О высшем образовании», принятый парламентом два месяца назад. Изменения, введенные этим законом, стали пока самой значимой, если не единственной, системной реформой в послереволюционной Украине.

Итак, что изменится в украинских вузах?

1. Качество образования будет контролировать независимый орган

Значительная часть полномочий Министерства образования и науки перейдет в Национальное агентство по обеспечению качества высшего образования. 25 членов этого коллегиального органа будут избираться на три года. 13 из них будут представлять вузы (9 – государственные, 3 – частные и 1 – коммунальные), 5 – отраслевые академии наук, 3 – объединения работодателей, по 2 – Национальная академия наук и органы студенческого самоуправления. В состав агентства не могут входить руководители вузов или Академии наук и их заместители, быть членом этого органа можно будет не более двух сроков.

Нацагентство будет контролировать качество образования в вузах, формировать перечень специальностей, разрабатывать стандарты высшего образования, аккредитовать специальности, учебные программы и специализированные ученые советы.

Агентство определит критерии оценки качества образования, которые позволят сформировать рейтинг высших учебных заведений.

Отныне каждое учебное заведение будет вынуждено доказывать, что оно предоставляет действительно качественные знания. Итоги оценивания качества образования по каждой специальности будут действительны пять лет, после чего вуз может снова пройти аккредитацию или потерять право обучать по этой специальности.

Первый состав агентства должен быть избран уже к концу 2014 года. Устав нового органа должно утвердить правительство, а также назначить из числа членов агентства его председателя и заместителя.

2. Академическая автономия

Каждый вуз получил право вводить свои образовательные и научные программы.

Также именно учебные заведения теперь окончательно будут присуждать ученые степени. Нацагентство только аккредитует специализированные ученые советы и будет рассматривать апелляции на их решения.

Вузы самостоятельно будут решать, признавать ли иностранные дипломы и степени при приеме на учебу и работу.

Учебные заведения смогут выдавать как собственные, так и государственные дипломы.

Ректоров и деканов будут выбирать сроком на пять лет на прямых выборах преподавательские коллективы, а также студенты, доля голосов которых увеличивается до 15 %. Министерство не сможет больше навязывать вузам ректоров и должно заключить контракт с тем руководителем, который получил на выборах более 50 % голосов.

3. Финансовая и хозяйственная автономия

Вузы могут открывать собственные счета, получать кредиты, распоряжаться имуществом и землей. Они смогут основывать научные парки и предприятия, занимающиеся наукой или инновациями.

Учебное заведение будет свободно распоряжаться собственными доходами, в т. ч. платой за обучение, которая не может изыматься в государственный или местные бюджеты.

Каждый вуз сможет основывать фонд и пользоваться пассивными доходами с него, перечислять средства за границу для участия в научных и образовательных ассоциациях.

4. Сильное студенческое самоуправление

Значительно возрастет роль органов студенческого самоуправления, которые будут свободно формироваться самими студентами. Эти органы должны защищать права и интересы студентов, вносить предложения в учебные планы, получат значительное влияние (15 % голосов) при избрании ректоров и деканов, право на объявление акций протеста, а также получат 0,5 % от финансовых поступлений в казну вуза.

5. Прозрачность

Каждый вуз обязан публиковать на своем сайте документы о своих финансах, имуществе, в т. ч. сметы, отчеты об их выполнении, распределение зарплат и т. д.

Вузы также должны будут обнародовать в Интернете итоги ежегодного внутреннего мониторинга качества образования.

С помощью единых государственных реестров можно будет получить информацию о перечне специальностей, специалистов, которых имеет право готовить вуз, выданных дипломах, защищенных научных работах или сертификатах ЗНО.

6. Не будет «вечных» ректоров и деканов

Ректоры, деканы, заведующие кафедр будут избираться на свои должности на пять лет и не смогут их занимать более чем два раза.

Запрещается совмещать административные должности (например, проректора или декана и завкафедрой).

7. Бакалавр-магистр-PhD, как в Европе

В Украине будет пять образовательно-квалификационных уровней: младший бакалавр; бакалавр; магистр; доктор философии; доктор наук.

Степень «специалиста» будет отменена. Получение степени бакалавра будет означать получение полного высшего образования. Последний набор на «специалистов» и «младших специалистов» состоится в 2016 году. Все, кто уже получил степень специалиста, автоматически будут приравнены к магистрам.

Также исчезает понятие «кандидат наук», и все, кто освоит соответственную образовательно-научную программу и публично защитит диссертацию, станут докторами философии. Все нынешние кандидаты наук по собственному желанию смогут получить диплом доктора философии.

Степени бакалавра, магистра и доктора философии (PhD) соответствуют принятой в большинстве стран Европы классификации, что облегчит академическую мобильность украинских студентов и ученых.

8. Новая классификация вузов

В Украине больше не будет т. н. классификации «Уровней аккредитации» высших учебных заведений. Зато будут четыре типа вузов: университеты (универсальные учебные заведения); институты и академии (отраслевые учебные заведения) и колледжи (где готовят специалистов до уровня младшего бакалавра или бакалавра).

9. Война с плагиатом

Научные работы и отзывы оппонентов перед защитой будут размещаться на сайтах вузов.

Сама защита будет открытой, причем каждый присутствующий сможет свободно делать аудио- или видеозапись.

Санкции за плагиат жесткие: ученый лишается степени, его научный консультант, оппоненты и председатель специализированного совета – права участвовать в таких советах на два года, а учебное заведение – в течение двух лет создавать такие советы.

Кроме того, каждый вуз должен ввести внутренний контроль над плагиатом среди преподавателей и студентов.

10. Снижение нагрузки на преподавателей и студентов

С 2015 года нагрузка на преподавателя на одну ставку уменьшается с 900 до 600 часов. При этом штат преподавателей не меняется. Это даст преподавателям больше времени на науку, а также уменьшит количество искусственных дисциплин, которые вводились для «наполнения часов».

Снижается и нагрузка на студентов: один кредит равен 30 часам вместо 36-ти.

11. Академическая мобильность

Вводится предусмотренная Болонской системой кредитно-модульная система измерения учебной нагрузки. Она будет измеряться теперь не в часах, а в кредитах. Бакалавр должен набрать 180–240 кредитов, магистр 90–120 и т. д. Приложение к диплому европейского образца будет содержать данные об оценках и количество кредитов по каждому предмету.

Это позволит стыковать украинские вузы не только между собой, но и с зарубежными учебными заведениями. Студенты и преподаватели смогут защищаться, продолжать учебу или работу в любом вузе не только Украины, но и всей Европы.

Студенты смогут на свое усмотрение выбирать значительную часть (не менее 25 %) учебных курсов и преподавателей.

Бакалавры при поступлении в магистратуру могут свободно выбирать специальность, тогда как до сих пор они могли только продолжать обучение по той же специальности.

12. Поступление – только через внешнее оценивание

До сих пор внешнее независимое оценивание знаний выпускников школ (ЗНО) основывалось на решениях правительства и министерства, и его могли в любой момент отменить. Отныне обязательность прохождения ЗНО для поступления в высшие учебные заведения закреплена законом.

Во время вступительного конкурса каждый сертификат ЗНО будет «весить» не менее 20 % итогового балла, школьный аттестат – не более 10 %, призовые места на всеукраинских олимпиадах и конкурсах – не более 5 %, оценка за творческий конкурс или физическую подготовку в некоторых вузах – не более 50 %.

Точное распределение баллов определяет сам вуз, обязанный не позднее 15 октября обнародовать на своем сайте правила поступления на следующий год.

13. Конкурентная система госзаказа

С 2016 года заработает механизм электронного поступления в вузы и автоматического размещения госзаказа.

Абитуриенты уже на этапе прохождения ВНО смогут выбирать специальность и вуз, в который хотят поступить. По итогам ВНО будет составлен рейтинг абитуриентов, лучшие из них получат право учиться бесплатно. Если они поступят в выбранный вуз, то учиться будут бесплатно, а вуз, соответственно, получит государственный заказ на обучение этих абитуриентов.

Таким образом, в соответствии с предпочтениями абитуриентов автоматически определятся рейтинги специальностей и вузов. Вузы для получения государственного заказа будут соревноваться не в приверженности министерства, как до сих пор, а за приверженность абитуриентов. При этом бюджетные места смогут получить и частные вузы.

Льготники на каждой специальности получат 5 % бюджетных мест.

14. Стипендии на уровне прожиточного минимума

Стипендия будет выплачиваться в размере не ниже прожиточного минимума. Но сначала всем студентам будет выплачиваться 2/3 от этого размера, а после первой сессии стипендию получат 2/3 лучших студентов каждого курса согласно рейтингу.

Однако уровень стипендий повысят не сразу, а постепенно, начиная с января 2015 года, по определенному правительством графику.

15. Государственное финансирование науки

К 2018 году государство должно ввести гарантированное целевое финансирование научных разработок в университетах, которые получат статус национального или исследовательского. Причем такой статус нужно будет постоянно подтверждать.

16. Преподавание на украинском языке

Закон определяет, что языком преподавания является государственный язык. Для повышения международной академической мобильности вуз имеет право часть дисциплин преподавать на английском или других иностранных языках, но обеспечив при этом знания соискателями соответствующей дисциплины и на украинском.

Перечень иностранных языков, на которых разрешено вести преподавание, будет утверждать учебное заведение.

Если преподавание для иностранцев ведется на иностранном языке, для них создаются специальные группы, такие студенты обязаны изучать украинский, как отдельную дисциплину.

По желанию студентов учебное заведение дает им возможность выучить язык национального меньшинства в объеме, который дает возможность профессионально работать по специальности с использованием этого языка.

Такие нормы закона должны повсеместно утвердить в высшем образовании украинский язык и одновременно дать возможность изучать языки национальных меньшинств и разрешить в случае необходимости преподавание на иностранных языках.

Материал взят с сайта http://osvita.ua/РВО

6 вересня набув чинності новий закон «Про вищу освіту», прийнятий парламентом два місяці тому. Зміни, запущені цим законом, стали поки що найпомітнішою, якщо не єдиною, системною реформою в пореволюційній Україні.

Отже, що зміниться в українських вишах?

1. Якість освіти контролюватиме незалежний орган

Значна частина повноважень Міністерства освіти і науки перейде до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. 25 членів цього колегіального органу обиратимуться на три роки. 13 з них представлятимуть виші (9 – державні, 3 – приватні і 1 – комунальні), 5 – галузеві академії наук, 3 – об’єднання роботодавців, по 2 – Національну академію наук та органи студентського самоврядування. До складу агентства не можуть належати керівники вишів чи Академії наук та їх заступники, бути членом цього органу можна буде не більше двох строків.

Нацагентство контролюватиме якість освіти у вишах, формуватиме перелік спеціальностей, розроблятиме стандарти вищої освіти, акредитуватиме спеціальності, навчальні програми, спеціалізовані вчені ради та установи оцінювання якості.

Агентство визначить критерії оцінювання якості освіти, які дозволять сформувати рейтинг вищих навчальних закладів.

Відтепер кожний навчальний заклад буде змушений доводити, що він дає справді якісні знання. Підсумки оцінювання якості освіти за кожною спеціальністю будуть дійсні п’ять років, після чого виш може знову пройти акредитацію або втратити право навчати за цією спеціальністю.

Перший склад агентства повинен бути обраний уже до кінця 2014 року. Статут нового органу мусить затвердити уряд, який також призначить із числа членів агентства його голову та заступника.

2. Академічна автономія

Кожний виш отримав право впроваджувати власні освітні та наукові програми.

Також саме навчальні заклади тепер остаточно присуджуватимуть учені ступені. Нацагентство лише акредитуватиме спеціалізовані вчені ради й розглядатиме апеляції на їх рішення.

Виші самостійно вирішуватимуть, чи визнавати іноземні дипломи та ступені піл час прийому на навчання і роботу.

Навчальні заклади зможуть видавати як власні, так і державні дипломи.

Ректорів і деканів обиратимуть строком на п’ять років на прямих виборах викладацькі колективи, а також студенти, частина голосів яких збільшується до 15 %. Міністерство не зможе більше нав’язувати вишам ректорів і мусить укласти контракт із тим керівником, який отримав на виборах понад 50 % голосів.

3. Фінансова та господарська автономія

Виші можуть відкривати власні рахунки, отримувати кредити, розпоряджатись майном і землею. Вони зможуть засновувати наукові парки та підприємства, що займаються наукою чи інноваціями.

Навчальний заклад вільно розпоряджатиметься власними доходами, у т. ч. платою за навчання, яка не може вилучатись у державний чи місцеві бюджети.

Кожний виш зможе засновувати сталий фонд і користуватись пасивними доходами з нього, перераховувати кошти за кордон для участі в наукових та освітніх асоціаціях.

4. Сильне студентське самоврядування

Значно зросте роль органів студентського самоврядування, що вільно формуватимуться самими студентами. Ці органи захищатимуть права та інтереси студентів, вноситимуть пропозиції до навчальних планів, отримають значний вплив (15 % голосів) при обранні ректорів і деканів, право на оголошення акцій протесту, а також отримають 0,5 % від фінансових надходжень вишу.

5. Прозорість

Кожний вищий навчальний заклад зобов’язаний публікувати на власному сайті документи про свої фінанси, майно, у т. ч. кошториси, звіти про їх виконання, розподіл зарплат тощо.

Виші також зобов’язані оприлюднювати в Інтернеті підсумки щорічного внутрішнього моніторингу якості освіти.

За допомогою єдиних державних реєстрів можна буде отримати інформацію про перелік спеціальностей, фахівців з яких має право готувати виш, видані дипломи, захищені наукові роботи чи сертифікати ЗНО.

6. Не буде «вічних» ректорів і деканів

Ректори, декани, завідувачі кафедр будуть обиратись на свої посади на п’ять років і не зможуть їх обіймати більше ніж двічі.

Забороняється суміщати адміністративні посади (наприклад, проректора чи декана й завкафедрою).

7. Бакалавр-магістр-PhD, як в Європі

В Україні буде п’ять освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший бакалавр; бакалавр; магістр; доктор філософії; доктор наук.

Ступінь «спеціаліста» буде скасовано. Отримання ступеня бакалавра означатиме здобуття повної вищої освіти. Останній набір на «спеціалістів» і «молодших спеціалістів» відбудеться у 2016 році. Усі, хто вже отримав ступінь спеціаліста, автоматично будуть прирівняні до магістрів.

Так само зникає поняття «кандидат наук», і всі, хто засвоїть відповідно освітньо-наукову програму й публічно захистить дисертацію, стануть докторами філософії. Усі нинішні кандидати наук за власним бажанням зможуть отримати диплом доктора філософії.

Ступені бакалавра, магістра та доктора філософії (PhD) відповідають прийнятій у більшості країн Європи класифікації, що полегшить академічну мобільність українських студентів і науковців.

8. Нова класифікація вишів

В Україні більше не буде так званих «рівнів акредитації» вищих навчальних закладів. Натомість будуть чотири типи вишів: університети (універсальні навчальні заклади); інститути та академії (галузеві навчальні заклади) й коледжі (де готують спеціалістів до рівня молодшого бакалавра чи бакалавра).

9. Війна із плагіатом

Наукові роботи та відгуки опонентів перед захистом будуть розміщуватись на сайтах вишів.

Сам захист буде відкритим, при чому кожний присутній зможе вільно робити аудіо- чи відеозапис.

Санкції за плагіат жорсткі: науковець позбавляється ступеня, його науковий консультант, опоненти та голова спеціалізованої ради – права брати участь у таких радах на два роки, а навчальний заклад – упродовж двох років створювати такі ради.

Крім того, кожний ВНЗ мусить запровадити внутрішній контроль плагіату серед викладачів і студентів.

10. Зменшення навантаження на викладачів і студентів

Із 2015 року навантаження на викладача на одну ставку зменшується з 900 до 600 годин. При цьому штат викладачів не змінюється. Це дасть викладачам більше часу на науку, а також зменшить кількість штучних дисциплін, які запроваджувалися для «наповнення годин».

Зменшується й навантаження на студентів: один кредит дорівнює 30 годинам замість 36-ти.

11. Академічна мобільність

Запроваджується передбачена Болонською системою кредитно-модульна система вимірювання навчального навантаження. Воно вимірюватиметься тепер не в годинах, а у кредитах. Бакалавр має набрати 180–240 кредитів, магістр 90–120 і т. д. Додаток до диплома європейського зразка буде містити дані про оцінки і кількість кредитів з кожного предмету.

Це дозволить стикувати українські виші не тільки між собою, а й з закордонними навчальними закладами. Студенти і викладачі зможуть захищатися, продовжувати навчання чи роботу в будь-якому виші не тільки України, а й усієї Європи.

Студенти зможуть на власний розсуд вибирати значну частину (не менше 25 %) навчальних курсів і викладачів.

Бакалаври при вступі на магістратуру можуть вільно вибирати спеціальність, тоді як досі вони могли лише продовжувати навчання за тією самою спеціальністю.

12. Вступ – тільки через зовнішнє оцінювання

Дотепер зовнішнє незалежне оцінювання знань випускників шкіл (ЗНО) трималось на рішеннях уряду й міністерства, і його могли в будь-який момент скасувати. Відтепер обов’язковість проходження ЗНО для вступу у вищі навчальні заклади закріплено законом.

Під час вступного конкурсу кожний сертифікат ЗНО важитиме на менше 20 % підсумкового бала, шкільний атестат – не більше 10 %, призові місця на всеукраїнських олімпіадах і конкурсах – не більше 5 %, оцінка за творчий конкурс або фізичну підготовку в деяких вишах – не більше 50 %.

Точний розподіл балів визначає сам виш, який не пізніше 15 жовтня оприлюднює на власному сайті правила вступу на наступний рік.

13. Конкурентна система держзамовлення

Із 2016 року запрацює механізм електронного вступу у виші й автоматичного розміщення держзамовлення.

Абітурієнти уже на етапі проходження ЗНО вибиратимуть спеціальність і виш, в який хочуть вступити. За підсумками ЗНО буде складено рейтинг абітурієнтів, кращі з них отримають право вчитись безкоштовно. Якщо вони вступлять у вибраний виш, то навчатимуться безкоштовно, а виш, відповідно, отримає державне замовлення на навчання цих абітурієнтів.

Таким чином, у відповідності з уподобаннями абітурієнтів автоматично визначатимуться рейтинги спеціальностей і вишів. Виші для отримання державного замовлення змагатимуться не за прихильність міністерства, як донині, а за прихильність абітурієнтів. При цьому бюджетні місця зможуть отримати і приватні виші.

Пільговики на кожній спеціальності отримають 5 % бюджетних місць.

14. Стипендії на рівні прожиткового мінімуму

Стипендія виплачуватиметься в розмірі не нижче за прожитковий мінімум. Але спочатку всім студентам виплачуватиметься 2/3 від цього розміру, а після першої сесії стипендію отримають 2/3 кращих студентів кожного курсу згідно з рейтингом.

Проте рівень стипендій підвищать не одразу, а поступово, починаючи із січня 2015 року, за визначеним урядом графіком.

15. Державне фінансування науки

До 2018 року держава повинна запровадити гарантоване цільове фінансування наукових розробок в університетах, які отримають статус національного або дослідницького. Причому такий статус треба буде постійно підтверджувати.

16. Викладання українською мовою

Закон визначає, що мовою викладання є державна мова. Для підвищення міжнародної академічної мобільності виш має право частину дисциплін викладати англійською чи іншими іноземними мовами, але забезпечивши при цьому знання здобувачами відповідної дисципліни й українською.

Перелік іноземних мов, якими дозволено вести викладання, затверджуватиме навчальний заклад.

Якщо викладання іноземців ведеться іноземною мовою, для них створюються спеціальні групи, й такі студенти зобов’язані вивчати українську як окрему дисципліну.

За бажанням студентів навчальний заклад дає їм можливість вивчити мову національної меншими в обсязі, що дає можливість професійно працювати за фахом з використанням цією мови.

Такі норми закону мусять повсюдно утвердити в вищій освіті українську мову й водночас дати можливість вивчати мови національних менших і дозволити в разі потреби викладати іноземними мовами.

Матеріал взято з сайту http://osvita.ua/